«Динамівці» завжди вчилися виживати»

13 травня 1927 року вважається Днем заснування Київської міської організації ФСТ «Динамо» України. 80 років тому Міжвідомча комісія у справах громадських організацій та спілок на своєму засіданні зареєструвала статут Київського пролетарського спортивного товариства «Динамо», що стало початком славетного літопису організації, яка за роки свого існування вписала яскраві сторінки в розвиток українського спорту та зробила вагомий внесок у популяризацію фізкультурного руху. Чим столичне «Динамо» пишається і чим живе сьогодні — наша розмова з Ігорем ПАНІНИМ, першим заступником голови ради Київської міської організації ФСТ «Динамо» України, майстром спорту міжнародного класу з сучасного п'ятиборства, триразовим чемпіоном СРСР, переможцем першості світу з сучасного п'ятиборства 1985 року, віце-президентом Федерації сучасного п'ятиборства України...

Сторінками історії

— Ігоре Миколайовичу, з чого починався динамівський рух і які були його завдання?
— 20-ті роки минулого сторіччя були охарактеризовані гострою ідеологічною боротьбою, яка велася проти різних «уклонів» у теорії та практиці фізвиховання. Тоді вважалося, що фізична культура і спорт повинні стати на службу революції, особливо в органах ГПУ. У пошуках нових методів покращення фізичної та бойової підготовки особового складу органів та військ ГПУ, 18 квітня 1923 року було засновано «Московське пролетарське спортивне товариство «Динамо», почесним головою якого обрали ініціатора створення  товариства  Фелікса Дзержинського. За мету товариство мало розвиток вольових та фізичних якостей бійців-чекістів.
Ідею динамівського руху дуже швидко підхопили в Україні, і 31 жовтня 1924 року Міжвідомча комісія у справах товариств і спілок за участю працівників-активістів НКВС, ДПУ, НКЮ та інспекції загальновійськової підготовки ВСУА розглянула й затвердила Положення і Статут Всеукраїнської ради пролетарського-спортивного товариства «Динамо». У той час чекісти-кияни почали організовувати гурти та секції зі стрільби, захисту й самооборони, легкої атлетики, спортивних ігор. На території кафе-шантана «Шато-деФлер» (територія нинішнього стадіону «Динамо») звели справжній спортивний комплекс: футбольне поле з роздягальнею, гімнастичне містечко, баскетбольний, волейбольний, гандбольний майданчики. Неподалік, на вулиці Левашовській (тепер Шовковична), обладнали спортивний зал, в якому тренувалися гімнасти, волейболісти, борці. У травні 1927 року все це стало гарною передумовою створення Київського пролетарського товариства «Динамо».

— Як після цього розвивалась організація?
— Із самого початку динамівці проводили заходи з метою пропаганди та популяризації фізкультури серед співробітників та населення міста, організовувалися комбіновані естафети по вулицях, показові виступи на стадіонах та спортивних майданчиках.  Із введенням у 1931 році комплексу ГПО динамівці виступили з гаслом: «Кожен член товариства — значкист ГПО», що значно активізувало масову фізкультурну роботу серед співробітників  правоохоронних органів.
Поступово зміцнювалася матеріальна база організації. У 1934 році були здані в експлуатацію стадіон на 18 тисяч глядачів та водна станція на Трухановому острові, які вважались одними з найкращих у СРСР.
Після війни динамівський рух у столиці України отримав новий поштовх. Відновлювалися зруйновані спортивні споруди, будувались нові. На тлі цього розширювалася секційна робота, збільшилася кількість культивуємих видів спорту. Все це було основою подальших досягнень столичних динамівців на спортивних аренах.

Від героїв колишніх до героїв нинішніх

— Безперечно, не всі спорторганізації України можуть пишатися такими досягненнями своїх спортсменів, як столичне «Динамо»...
— Щоб не бути голослівним, наведу деякі статистичні дані. За 80 років наполегливої праці в організації підготовлено понад 200 чемпіонів світу з різних видів спорту, 123 найкращі тренери отримали почесне звання «Заслужений тренер України», 153 спортсмени взяли участь в Олімпійських іграх, де вибороли 19 золотих, 28 срібних та 29 бронзових нагород.
Пишається організація і тим, що першу олімпійську нагороду (бронзову) серед українських динамівців виборов киянин Михайло Шахов у змаганнях із вільної боротьби на Іграх-1956 у Мельбурні (Австралія).
У різні роки прапори столичної динамівської організації захищали: Сергій Новиков (дзюдо), брати Білоглазови (боротьба вільна), Анатолій Писаренко (важка атлетика), Валерій Борзов, Інесса Кравець, Олена Красовська (легка атлетика), Георгій Погосов, Вадим Гутцайт, Сергій Голубицький (фехтування), Вера Місевич (кінний спорт), Борис Онищенко (сучасне п'ятиборство), Яна Клочкова (плавання) та багато інших видатних спортсменів.

— Чим, на ваш погляд, «Динамо» приваблює спортсменів сьогодні?
— «Динамо» може запропонувати фактично повний життєвий супровід при їхніх заняттях спортом. Для молодих і талановитих існують ставки інструкторів зі спорту, є можливість займатися ним під час проходження строкової військової служби та бути зарахованим на надстрокову службу до штатних спортивних команд правоохоронних відомств. Сприяє товариство і у працевлаштуванні після завершення спортивної кар'єри. Є тільки одна умова — потрібно показувати гідні результати, тому що в «Динамо» ця планка завжди стояла дуже високо.
До речі, нині на ставках інструкторів тільки в Київській міській організації перебувають 20 перспективних спортсменів, у штатних командах — 30 провідних спортсменів, які фактично є кандидатами на Ігри-2008 у Пекіні та на Ігри-2010 у Ванкувері.

— У різні роки під емблемою «Динамо» (Київ) виступало чимало команд з ігрових видів спорту. Яка їхня доля сьогодні?
— Дійсно, з ігровими командами пов'язано багато цікавих сторінок в історії організації, але кожна з них ішла своїм шляхом. ФК «Динамо» — це візитна картка України. Сьогодні вона є відкритим акціонерним товариством. Цього року команда теж святкує 80-річний ювілей. Представляти її немає сенсу — це гордість товариства.
Жіноча баскетбольна команда «Динамо» була створена 1929 року і завжди була однією з найкращих в Україні та СРСР. 1988 року стала переможцем Кубка Ліліан Ронкетті. 1996 року команда майже в повному складі виступала на Олімпіаді в Атланті, де збірна України посіла почесне четверте місце. На жаль, сьогодні команда функціонує як громадська організація й відчуває значні фінансові труднощі.
Ватерпольне «Динамо» дебютувало в чемпіонатах СРСР у 1962 році. Досягло значних успіхів та підготувало цілу низку видатних спортсменів. На жаль, через відсутність басейну нині вона практично припинила своє існування, а тренерський склад працює з юними спортсменами.

Щоби фінанси не співали романси

— Ігоре Миколайовичу, динамівці завжди приділяли увагу не лише спорту вищих досягнень, а й роботі з молоддю, залученню підлітків до масових занять фізкультурою та спортом...
— Так, ще з перших років існування організації столичні динамівці надавали шефську допомогу дитячим будинкам, сприяли залученню безпритульних до занять у спортивних гуртках та секціях. І нині ми докладаємо багато зусиль, щоби зберегти здобутки колективу «Юний динамівець», закласти у підлітків славні традиції, започатковані попередніми поколіннями. Насамперед двері наших спортивних шкіл та секцій завжди відкриті для дітей столичних правоохоронців.

— Сьогодні фізкультурно-спортивні товариства працюють у скрутних фінансових умовах. За рахунок чого живе динамівська організація?
— ФСТ  «Динамо» ще з початку свого заснування займалося господарською діяльністю для забезпечення виконання своїх завдань. Тут ми можемо згадати крамницю «Динамо» в старому Пасажі на Хрещатику з продажу спорт форми та інвентарю, відкриту в перші роки   існування організації. Тобто динамівці завжди вчилися жити й виживати.
Якщо говорити про фінансове забезпечення сьогодні, то з бюджету через ЦР ФСТ «Динамо» України ми отримуємо кошти лише на зарплату частини працівників апарату управління, іншу частину утримуємо за рахунок власних коштів. Спортивні бази знаходяться на повному госпрозрахунку. Кошти на розвиток спорту та проведення змагань теж заробляємо самі.
До речі, в умовах гострої нестачі фінансування дуже важливим чинником є конструктивні відносини з органами виконавчої влади. Сьогодні наша співпраця з Головним управлінням з фізичної культури та спорту КМДА, на мій погляд, є яскравим прикладом сучасного об'єднання зусиль організацій спортивного спрямування для загального позитивного результату. Це стосується роботи ДЮСШ, підготовки збірних команд міста з деяких видів спорту, спільного проведення змагань та інших напрямів роботи. Не обійшло Головне управління і наше свято, виділивши для його проведення 85 тисяч гривень.

— У таких жорстких умовах існування без підтримки керівництва дуже складно...
— Столичне «Динамо» традиційно очолює начальник міської міліції, а це завжди особистість, не байдужа до традицій та завдань динамівської організації.
Першим головою був начальник Управління радянської робітничо-селянської міліції та карного розшуку в Києві Болеслав Буковський. А ось прізвища голів організації, які очолювали її останні 10 років: М. Корнієнко (1997-2000), Ю. Смирнов (2000-2001), О. Гапон (2001), П. Опанасенко (2001-2002), О. Міленін (2003-2005), В. Ярема (2005-2007). Із 29 квітня 2007 року головою організації обрано Олексія Крикуна, генерал-лейтенанта міліції, начальника ГУ МВС України в Києві.

На обрії — Ігри в Пекіні

— Скільки колективів фізкультури правоохоронних органів об'єднує сьогодні Київська міська організація ФСТ «Динамо» України, і які є проблеми?
— Сьогодні КМО «Динамо» об'єднує 25 колективів фізкультури й нараховує в своїх лавах понад 16 тисяч членів. Щорічно ми проводимо 8-10 турнірів із масових та службово-прикладних видів спорту, наші збірні постійно беруть участь у змаганнях «Спартакіад» ЦР ФСТ «Динамо» України, де стабільно посідають призові місця.
Головна проблема — відсутність необхідних спортивних споруд. Хоч як прикро, але той факт, що сьогодні на балансі організації немає жодного спортивного залу, фактично унеможливлює її поточну спортивну роботу. Негативно позначилася на роботі організації й передача інструкторів із спорту до штатів КФК.
Сьогодні ми робимо акцент на координації роботи між колективами фізкультури, розширенні роботи з проведення змагань, наданні організаційної та методичної допомоги, зв'язку з федераціями з видів спорту.

— Якими є найближчі плани організації?
— Сумісно з Фондом сприяння спорту «Динамо» працюємо над створенням документального фільму про історію організації, допомогу у фінансуванні якого надали ГУ МВС України в Києві та Головне управління з фізичної культури та спорту КМДА. Є в планах разом із Печерською районною держадміністрацією створити музей спортивної слави. Проводимо пошук інвесторів із метою відновлення власної спортивної бази.
На черзі — допомога провідним спортсменам у підготовці до Олімпіади в Пекіні, забезпечення проведення змагань та учбово-тренувального процесу. Тобто сьогодення ставить динамівському колективу дедалі нові завдання, які він щоденно вирішує, гідно тримаючи провідні позиції Київської міської організації у ФСТ «Динамо» України.

Сергій ДАЦЕНКО, «Спортивна газета»