Сергій КОНЮШОК: «Успіх на Арнольді - шлях на World`s Strongest Man»

Продовження інтерв'ю з президентом Федерації стронгмену України

sport.ua
© sport.ua
В четвер, 1 грудня, в гостях у Sport.ua побував український атлет, президент Федерації стронгмену України і телеведучий Сергій КОНЮШОК. До Вашої уваги пропонуємо продовження бесіди, першу частину інтерв'ю можна прочитати тут.

— Проаналізуймо перспективи топ-атлетів українського стронгмену. Яких результатів нам слід очікувати в найближчому сезоні від досвідчених атлетів - Віталія Герасимова, Віталія Міхеєва, Володимира Рекші?
— Тут індивідуальні фактори. Герасимов — військовослужбовець, військовозобов'язаний. Тому у нього є певні проблеми із виїздом на змагання. Перед тим, як виїжджати на якийсь, навіть український турнір, він завжди звертається до керівництва, аби його відпустили: ми від федерації пишемо відповідне прохання. Зовсім інша річ — виїзди на міжнародні змагання. Віталік стабільний і досвідчений спортсмен, тому, звичайно, він може довго «бодатися», особливо — в категорії 105-110 кг.

Віталік Міхеєв. Якщо подивитися з боку, це для нього хобі, бо він ще старший, у нього є син, родина, купа турбот. Здається, що він займається стронгменом як хобі, але, думаю, він, як і я, спортсмен до кісток мозку, тому він не полишить спорт, які б перспективи для нього не сяяли. Тому я думаю, що Віталій Міхеєв залишається в обоймі, він ще не використав свій потенціал на повну. Він прогресує з року в рік, наскільки дозволяє йому режим роботи тренуватись. Але й за тих умов він прогресує. Наразі він є рекордсменом у вправі «Лог-ліфт» з результатом 190 кг. Так, свого часу і Лашин, і Вірастюк піднімали по 200 кг, але ми змінили стандарт обладнання для того, щоби чітко фіксувати рекордні досягнення. 190 кг — це найбільший показник 2016 року. І Лашин, і Новіков йшли в Маріуполі на 190, але в обох не пішло. Тому Віталік однозначно є лідером у вправі «Лог-ліфт». Шкода, але за антропометричними даними у нього є й провальні вправи. Скажімо, «Кулі» — ця вправа є достатньо розповсюдженою і навіть класичною вправою стронгменів, однак через невеликий зріст Віталіка відносно інших атлетів, ця вправа йому не вдається. І є ще декілька проблем із хватом, де він відпускає на багато балів своїх суперників. Для прикладу, є умовно невисокий англійський спортсмен Едді Холл, він схожий по антропометрії на Міхеєва, але має феноменальні силові показники. Тож брак зросту йому не заважає.

Стосовно Міхеєва — думаю, що наступного року, якщо нам ще й дадуть безвізовий режим — взагалі буде класно. Адже брак візи є обмеженням для багатьох спортсменів виступати на міжнародних стартах. Міхеєв однозначно вже вийшов на міжнародний рівень і виступати за кордоном.

Рекша... Володя взагалі суцільний спортсмен, спорт — його життя. Добре, що у нього є бізнес, пов'язаний зі спортом, який дозволяє йому тренуватись і жити спортом. Володя — чоловік, який заради досягнення мети не шкодує власного здоров'я. Я би йому більше радив звертати на це увагу. Але його мета затьмарює усі перестороги — і він крокує до своїх здобутків. Щодо перспектив — через те, що він трохи недоліковувався і виступав травмованим, має наразі певні ушкодження, які завадили йому виступити в Маріуполі, на турнірі «Найсильгіша людина країни». Досі він ще має проблеми зі здоров’ям, відновлюється. Але однозначно в Рекші ще є спортивне майбутнє. Хоча в принципі він досяг висот, він - дворазовий чемпіон світу, з Лашиним в команді виграв парний чемпіонат світу.

 
 
— Наскільки Міхеєв, Герасимов  і Рекша готові конкурувати з Новіковим і Лашиним у цьому році в боротьбі за «Найсильнішу людину України»? Хотілося  б, щоб ці п’ятеро серйозно посперечалися  в майбутньому фіналі...
— Звичайно, що це цікаво. Повертаюся до того, що було б дуже правильно, якби в нас була плеяда з чотирьох-п'яти спортсменів. Якщо говорити вірверто, і Рекша, і Міхеєв, і Лашин, і Новіков, і Герасимов — спортсмени високого класу, безумовно. Але в кожного з них є свої коронні вправи і свої прогалини. Я розумію заперечення і зауваження спортсменів щодо  підбору вправ для фіналу. Змагальний результат часто може бути обумовлений підбором вправ, які більше пасують одному спортсмену і менше — іншому. У цьому постійно  є певний конфлікт.
 
— Як уникнути цього?
— Уникнути незадоволення не вдасться однозначно. Я так розумію, що просто треба більше орієнтуватись на кінцевого споживача, аніж на спортсменів. Більш галасливими є троє-четверо спортсменів, яким постійно щось не до вподоби. Але річ у тому, що, по-перше, це - не всі спортсмени федерації. Рубаються між собою і вступають у дискусію лідери. Але на змаганнях виступають і ті, хто посідає місця з п'ятого по десяте. Вони також спортсмени, вони теж мають право голосу. Тож чому ми їх не долучаємо? А їм все нібито підходить, вони навіть дуже вдячні за те, що ми їх запрошуємо і вони там прогресують. Тому потрібно однозначно відмести цю дискусію між спортсменами. Якщо спортсмен приїжджає на міжнародний старт — він же ніколи не докоряє організаторам. Треба розглядати українські змагання і турнір «Найсильніша людина України» як стартовий майданчик до міжнародних стартів, щоби спортсмен був готовий до будь-яких умов. Тому підбір вправ має бути класичним - таким, що  відповідає усім критеріям стронгмену  як спорту, де зібрані всі види сили. І орієнтуватись на глядача — щоб ці вправи і конкурси були видовищними. І орієнтуватись на телебачення — знову ж таки, щоби  вправи були і класичні, і видовищні, і більш-менш відповідали тенденціям світового стронгу.
 
— Можливо, є сенс, щоб вправи були відомі за кілька місяців до фіналу чи в середині сезону?
— Так. Думаю, що ці вправи потрібно оголошувати на початок сезону. Тобто це не має бути несподіванкою для атлетів. Це повинно бути оголошено,  як мінімум,  за два місяці до фіналу. В той же час, організаційний комітет, керівництво федерації бере на себе відповідальність  визначати вправи. А спортсмени вже мають робити власний висновок обирати — готуватись на ці вправи і брати участь у змаганнях чи сидіти вдома і розповідати, що «вправи були не під мене, тому я не взяв участь».
 
—  Останній варіант означає просто самоусунутися від змагань. Поговоримо про  Олександра Лашина, він багато чого досяг у своїй кар'єрі: шестиразовий «Найсильніший в Україні», дворазовий чемпіон світу, заслужений майстер спорту. Як ти вважаєш, рівень його мотивації достатній для подальшого прогресу? Крім того, що він хоче відігратись за поразку в цьому сезоні? Чи він вже заспокоївся? 
— Як президент федерації, як функціонер, звичайно, я був би зацікавлений у тому, щоби Лашин надалі декілька років прогресував. Він дуже гарний спортсмен насправді. Напрацьована  практика показує, що рецепт популяризації виду спорту — у розвитку  особистостей. Це - принцип професійних видів спорту у Сполучених Штатах  Америки. Вони розкручують зірку, а потім підтягують вид спорту. Найкращим  прикладом є Вірастюк, котрий  популяризує стронгмен як вид спорту. Шкода, що Василь  вже не може виступати на високому рівні. За ним іде та слава і ті здобутки, який він досяг. Але треба додавати й сучасних спортсменів і лідерів. Якраз Лашин за своїм зовнішнім виглядом, за своїми показниками виглядає як богатир, як обличчя стронгмену. Тобто ти на нього дивишся і розумієш, що він — стронгмен. На жаль, Вітя Посудевський ніколи б таким не став. Він може бути талановитим, феноменальним спортсменом у своїй ваговій категорії, але говорити про те, що він був би обличчям стронгмену — на жаль, ні. Богатир — це чоловік, який важить більше 150 кг. Так само я скажу і про Рекшу. Він, безумовно, дуже класний, феноменальний спортсмен. Але для того, щоб бути прообразом, йому не вистачає тієї ваги, от і все. І я не був би обличчям, візитівкою стронгмену.
 
— Мені здається, що ти сам себе стримував від набору ваги...
— Так, це правда. Отже, як президент федерації я був би зацікавлений у тому, щоб Лашин зібрався з думками, зробив би «зарубу» з Новіковим, відібрав би в нього знову титул і взагалі замахнувся би на міжнародну кар'єру, просуванням на  міжнародних стартах. Особисто я думаю, що Лашин досяг певного мінімуму здобутків. Спираючись на свої відчуття, я думаю, що йому буде дуже важко мотивувати себе. Тим більше, що ми бачимо по постах, по його соціальній діяльності, що він мітить в політику. Тому я думаю, що до нього підходить та межа віку і можливостей, де він має зробити свідомий вибір — чи він залишається надалі у спорті, але трохи буде втрачати соціальні активності і своє соціальне майбутнє, або буде використовувати у своєму громадському житті здобутки спорту, але, звичайно, що він буде говорити «я був», а не «я є».
Лашину, як на мене, дуже важко знайти мотивацію для того, щоб прогресувати саме у спорті. Я хотів би, щоб Олександр  мотивувався на змагання не лише  в Україні, вбачаючи  конкуренцію суто вдома, а дивився би на внутрішні змагання,  як на прохідний етап на міжнародні змагання. Бо в нього є все для того, щоби «покусатися» за першість міжнародних змагань.
 
— Читачі запитують: коли стронгмен повернеться на телебачення? Але він в принципі присутній на телекранах...
— Програма «Богатирі» вже третій сезон поспіль в осінньому сезоні транслюється на телеканалі «2+2» по вихідних. У нас залишається ще чотири передачі парного чемпіонату світу, який проходив в липні у Львові, щосуботи на каналі «2+2» можете дивитися. Якраз наш феєричний виступ  на парному чемпіонаті світу. Це можна буде подивитися саме у грудні. Повертаючись у ті часи, коли виступав Василь Вірастюк — це був золотий час стронгмену і богатирства. Вірстюк був перший, яскравий чемпіон. У той час мав місце підйом  економіки - як України, так і загальносвітової. Тож була зацікавленість і розвиток стронгмену. Люди часто згадують стронгмен і богатирів на прикладі Вірастюка. І не спостерігають наші здобутки, які є й досі, і телеверсії, які ми випускаємо. На жаль, маємо таку ситуацію, що наразі на ТБ тільки політика робить рейтинги чи «мило».
Багато хто не розуміє і не уявляє, з якими боями я відстоюю щоразу сезон трансляції «Богатирів». Я користуюся дружніми стосунками з генеральним директором і генеральним продюсером телеканалу «2+2». На жаль, спорт не є рейтинговим.
 
— Цього літа, коли командний чемпіонат світу показували на День незалежності, які були рейтинги?
— Тоді були просто феноменальні рейтинги. 1 660 000 подивились цей турнір — за даними компанії, яка відслідковує рейтинги. Тут є замкнуте коло. Ми витратили  багато коштів для того, щоби зробити гарну, якісну телевізійну картинку на цьому чемпіонаті. Тобто у нас були професійні екрани, вийшла дуже якісна картинка. Чим краща картинка — тим вищий рейтинг. Але для того, щоби зробити якісну картинку, звичайно, потрібні гроші. Ми намагаємося розірвати це замкнуте коло. Якби у нас були свої кошти для того, щоб зробити певну послідовність турнірів і якісний телевізійний продукт — я думаю, за два роки ми б вийшли не те що на самоокупність, а в нас був би рейтинг, до нас зверталися би спонсори. А зараз ми звертаємося до спонсорів, і здебільшого ті спонсори і партнери, які є — це наші друзі, яким приємно зробити щось корисне і перспективне, підтримати спортсменів.
 
—  Варто декілька слів сказати і  про професійну телевізійну команду на чолі з Сергієм Глухоманом. Це теж здобуток федерації, твій особисто. Є люди, які професійно знімають змагання  із застосуванням новітніх  технологій. Якщо згадати мега-трансляції «Богатирських ігор», раніше були величезні пересувні телевізійні станції, величезні «літаючі» крани. Зараз технологія спростилася, є камери меншого розміру, з використанням квадракоптерів. Виходить видовищно, хлопці дуже добре працюють...
— Сергій Глухоман і його творчий відділ набили руку, знімаючи наші змагання ще з 2012 року. Все, як у спорті: чим більше тренувань — тим кращий результат.  Чемпіонат світу  на «Арені Львів» продемонстрував зібраність структурних підрозділів федерації, організаційного комітету, тому все пройшло на високому організаційному рівні. Тобто ми досягли тієї згуртованості, яка дозволяє нам робити високоякісні заходи найвищого рівня.
 
 
— Читачі запитують про те, коли відбудеться чемпіонат світу в особистому заліку серед стронгменів наступного року? «World`s Strongest Man» цього року вже відбувся?
— Так,  вдруге поспіль і вчетверте у кар’єрі найсильнішим на планеті став Брайан Шоу. 
 
— Де наступного  року будуть виступати  наші спортсмени? Чи буде хтось заявлятися на «Арнольд Классік»? Які наші перспективи в цьому плані?
— Наразі ми відправили запрошення на подачу візи для участі в чемпіонаті світу, який буде проходити традиційно в штаті Огайо, місто Колумбус, на початку березня. Брати участь у цьому турнірі планують  Віталій Міхеєв і Олексій Новіков. «Арнольд Классік» -  міжнародний старт рівня чемпіонату світу. Є внутрішня політика світового стронгу. До прикладу, є турнір «World`s Strongest Man». Але немає, на жаль, чіткого критерію відбору до цього турніру. Здебільшого спортсменів обирає організаційний комітет за якимись своїми критеріями чи уподобаннями. Є декілька спортсменів, які кваліфікуються на нерегулярних турнірах, де чіткого календарю немає. Єдиним значущим  міжнародним турніром є якраз «Арнольд Классік» серед професіоналів. За рівнем конкруенції та учасників цей турнір стоїть на одному щаблі із  «World`s Strongest Man», вважається одним з двох найпрестижніших. Там, як відомо, дуже гарні призові. І там є чіткі критерії відбору спортсменів: той спортсмен, який перемагає на аматорському чемпіонаті світу, куди зараз хочуть їхати Міхеєв і Новіков, на наступний рік має гарантоване персональне запрошення  на професійний турнір. Тому дуже велика кількість спортсменів, які приїжджають на цей турнір особисто. Коли я виступав на «Арнольді»  2011 року, учасниками були  десь 60 спортсменів. Пізніше відбувся  розподіл  на вагові категорії. Коли я виступав вдруге, було більше 40 спортсменів у супертяжах.
 
— І Міхеєв, і Новіков будуть виступати у супертяжах?
— Так, звичайно.
 
— Це означає те, що треба себе показати — тоді на тебе може звернути увагу організаційний комітет. Найкраще — виграти, звичайно. Але, якщо бути там у топі — це теж показник...
— Ми повертаємося до того, що нам в Україні потрібен результат міжнародного рівня. Для того, щоб він був, нам потрібна конкуренція.
 
— Завершуючи нашу цікаву, динамічну розмову, упродовж якої ми  багато про що поговорили, хочеться побажати нашим стронгменам і конкуренції, і гарної спонсорської підтримки, і хороших стартів. На завершення пропоную тобі звернутися до вболівальників стронгмену...
— Друзі, ми дуже дякуємо за те, що ви в нас є. З власного досвіду скажу, що кожен спортсмен виступає заради овацій глядачів. Виступати в закритому приміщенні серед спеціалістів і тільки тих, хто змагається, нецікаво, це не мотивує. Тим і приваблює стронгмен спортсменів-силовиків — те, що це видовищний і вдячний за кількістю глядачів вид спорту. Це найбільша мотивація для нас, спортсменів, напружувати і навіть надривати власні жили для того, щоби продемонструвати вам наш спортивний і змагальний результат. Ви є нашим джерелом натхнення, ви не тільки тримаєте нас, спортсменів, в рамках спортивного прогресування, але й покладаєте на нас соціальну відповідальність бути прикладом. Це дуже добре, це дуже корисно як для нас особисто, так і для загалу. Бо спортсмени мають бути прикладами здорового способу життя, патріотизму і найкращих людських якостей. Тому в цьому симбіозі глядацьких симпатій, вболівальників і спортсменів я і бажаю провести наступний рік і багато років надалі.

 
Спілкувався Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, текстова версія — Дарія ОДАРЧЕНКО

Источник — Sport.ua

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии
    seregka1991
    online
      seregka1991, 05.12.2016 12:44
    0
    Вирастюк! Еще один мужик, который сделал мое детство. Все парни тогда в качалку пошли, пытались что-то жать. Было наивно и весело.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.